2017-10-18
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
Сховати контент

The Stone Roses

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 [0 Голоса (ів)]

Біографія

Біографія, історія життя The Stone Roses


Змішавши поп 60-х з танцювальними ритмами 80-х "Stone roses" очолили британську гітарну поп-сцену кінця 80-х - початку 90-х років. Після їх одноіменного дебютного альбому 1989 року з'явилася незліченна кількість колективів, які намагалися грати таку ж музику. На початку вісімдесятих Джон Сквайр (р. 24 листопада 1962, гітара) і Ян Браун (р. 20 лютого 1963, вокал) у себе в Манчестері заснували команду "English rose". З приходом ударника Алана "Рені" Рено (р. 10 квітня 1964), гітариста Енді Кузенса і басиста Піта Гарнера група змінила вивіску на "Stone roses". Сталося це в 1985 році. Команда тоді виступала в манчестерських клубах, виконуючи суміш гітарного попа 60-х і хеві-метал з легким нальотом готики. У 1987-му з банди пішов Кузенса, а незабаром за ним пішов і Гарнер. На заміну останнього був прийнятий Гері Маунфилд (р. 16 листопада 1962) по кличці "Мані".

В оновленому складі "Stone roses" випустили свій перший сингл "So Young".

Незабаром за ним пішов ще один, "Cinnamon Sally". Ці релізи не привернули особливої уваги до групи, хіба що лише лейбл "Silvertone Records" проявив інтерес. Третій сингл, "Elephant Stone", остаточно визначив стиль групи - запам'ятовується нео-психоделічний гітарний поп.

І тут почалося! На початку 1989-го "Stone roses" в Манчестері і Лондоні дали серію концертів, які пройшли з аншлагами. У травні вийшов дебютний альбом, відразу ж став культовим. Це було дивно, оскільки раніше нікому ще не вдавалося винайти такий вдалий сплав ритмів 60-х і 80-х років. "She Bangs the Drums", видана синглом, опинилася в Топ 40, а восени пісня "fool's Gold" вже дісталася до восьмої позиції британських чартів. Переповнені клуби не вміщали всіх бажаючих і група перебралася на більш просторі майданчики. У першій половині 1990 року почалось перевидання ранніх речей у вигляді синглів. Всі вони займали непогані місця в британських чартах. Свежачком "Stone roses" порадували публіку тільки в липні, коли вийшов сингл "One love", який виявився вже на четвертому місці англійських хіт-парадів. Незадовго до цього група організувала свій фестиваль в "Spike Island" в Виднесе.

Після цього концерту, зібрав 30000 глядачів, "живих" уявлень музиканти не давали цілих п'ять років. Влітку того ж року колектив був втягнутий в розбирання зі своєю записуючої фірмою. Справа це затягнулося надовго і закінчилося перемогою "Stone roses" в 1991 році. Позбувшись від "Silvertone" команда підписала багатомільйонний контракт з "Geffen Records".

Наступні три роки колектив провів у роботі над своїм другим альбомом. Весь цей час в пресі не було майже ніякої інформації про "Трояндах". Лише в 1994-му, і то лише під тиском свого лейблу, музиканти нарешті закінчили роботу над платівкою. "Second Coming" отримав суперечливі відгуки в пресі, але тим не менш провів кілька тижнів у першій десятці. Сингл "Love Spreads" замість очікуваного першого місця зайняв лише друге. На 1995 рік було заплановано глобальне світове турне в підтримку альбому, але незадовго до його початку Рені несподівано звалив з групи. На заміну йому був узятий Роббі Маддикс. Під час коротких американських гастролей Сквайр примудрився зламати собі ключицю через що було зірвано виступ "Stone roses" на фестивалі в Гластонбері.

Популярність команди значно впала, причому це відбувалося на тлі успішних камбеків їх колег по цеху. В кінці 1995-го до складу групи був доданий клавішник Найджел Ипинсон і "Троянди" нарешті здійснили свій перший за п'ять років британське турне. Навесні 1996-го Джон Сквайр оголосив про свій відхід з "Stone roses" і намір створити новий проект. Решта музиканти спробували знайти нового гітариста, однак у них нічого не вийшло і восени 1996-го група була офіційно розпущена.

Фонотека

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Рейтинг зірок
Пошук...
До гори