У Великому театрі ‒ прем'єра вечора одноактних балетів: "Паризьке веселощі" і "Симфонія до мажор"



PLG_JOOMLAVOTEEXTENDED_USER_RATING

PLG_JOOMLAVOTEEXTENDED_ARTICLE_VOTE_SUCCESSНа Новій сцені Великого театру ‒ прем'єра: вечір одноактних балетів

На Новій сцені Великого театру ‒ прем'єра: вечір одноактних балетів. «Симфонія до мажор» Джорджа Баланчина повернулася до репертуару після багаторічної перерви.

А до творчості Моріса Бежара у Великому звернулися вперше, вибравши найбільш автобіографічний і самий життєрадісний балет ‒ «Паризьке веселощі».

У американки Еліз Борн російські корені. Але російський так і не вивчила. Захоплюється Росією. Щаслива, що перенесла на сцену Великого «Симфонію до мажор» Баланчина. Вона поділилася:

«Для мене робота над балетом Баланчина на кшталт повернення Баланчина на батьківщину. Його балети вимагають зусиль та витривалості. На перший погляд, здається, що їх нескладно танцювати. Насправді, це важка робота».

В афіші ‒ Великої «Симфонії» не було дев'ять років. Артисти скучили за неоклассике Баланчина, побудованої на синхронності рухів і музики Бізе. Свій «Кришталевий палац» (це перша назва балету) Баланчин поставив для Паризької опери в 1947-м. В ньому немає сюжету, зате є ритм, точність і синхронність, які тримають кордебалет, солістів і балерину постійно увімкненими.

«У чомусь це виклик. Це завжди чистота і гранична музикальність. Тому що Баланчин і музика ‒ це одне ціле»,

‒ розповіла прима-балерина Великого театру Ольга Смирнова.

«Паризьке веселощі» Моріса Бежара ‒ новий балет в афіші Великого. Його поставив поляк Петро Нарделлі, який сам танцював у трупі Бежара. За кілька хвилин до початку Петро прискіпливо оглядає костюми артистів, звіряючись з оригіналом.

«Ніколи в Росії, ніколи в Москві, і в Великому не було постановки Бежара. "Паризьке веселощі" ‒ це найскладніший. Це не тільки балет. Це балет-театр ‒ 20 сольних партій»,

‒ пояснив Петро Нарделлі.

На сцені ‒ Париж, його звичаї, мешканці і, звичайно, богема, в якій блищав один з улюблених композиторів Бежара ‒ Жак Оффенбах. Його історія, написана журналісткою Жаклін Карті, надихнула хореографа на «Паризьке веселощі». У «Паризькому веселощі» Бежар відтворив світ своїх мрій ‒ тут Наполеон III і імператриця Євгенія, закохані в оперу, ексцентричний Людвіг Баварський і батько Бежара філософ Гастон Берже. Але головне ‒ хореограф розповів про балетній школі, в якій разом з ним навчалися Ролан Петі, П'єр Лакотт, Жан Бабиле.

«З одного боку, він поставив про себе, не без гумору. Напевно, він так до себе ставився, але з величезною повагою до своєї історії і своїм педагогам»,

‒ говорить керівник балетної трупи Великого театру Махар Вазієв.

Зазвичай місце Ірини Зибровой ‒ за режисерським пультом, але в цей вечір вона ‒ мадам. Не тільки танцює, але і говорить. Щоб не забути текст, написала шпаргалку на руці. Прообразом стала мадам Рузанна Саркісян ‒ педагог Бежара. Визнавала тільки балет, вона тиранила своїх учнів, вимагаючи самовіддачі і служіння танцю. Це їй Бежар присвятив багато сцени в постановці. А ще він розповів, як чудово було жити і вчитися в Парижі, в місті, де завжди в ціні були краса, легкість і паризьке веселощі.


Відео дня

Біографія STARS

075d077c

Матьє проти Голдінг

Мірей Матьє
Мірей Матьє
2
голосів
VS
Еллі Голдінг
Еллі Голдінг
2
голосів