2017-09-21
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
Сховати контент

Олександр Наумович Цфасман

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 [0 Голоса (ів)]

 

Заслуженный артист РРФСР Олександр Наумович Цфасман — відомий композитор, піаніст і диригент, що довгі роки плідно працював в області естрадної і джазової музики.

Цфасман народився в 1906 році в Запоріжжі. У дитинстві навчався грі на скрипці і на фортепіано. Пізніше займався в музичному технікумі в Горькому, а потім поступив в Московську консерваторію, яку закінчив в 1930 році по класу професора Ф. М. Блуменфельда.

Двадцятирічним студентом консерваторії Цфасман організував перший в Москві професійний джазовий колектив, що дістав назву «Ама-джаз» («АМА» — Асоціація московських авторів). У березні 1927 року, після чотирьох місяців репетицій, оркестр, у складі якого було вісім музикантів, дебютував в Артистичному клубі. Вимоглива публіка гаряче вітала молодих музикантів і керівника ансамблю — соліста-піаніста А. Цфасмана.

Незабаром колектив починає давати концерти на естраді саду «Ермітаж», грає в ресторанах і фойє кінотеатрів. У 1928 році «Ама-джаз» виступив по радіо і записав перші в історії радянського джазу грамплатівки.

На початку 30-х років склад оркестру збільшується. Сюди приходять талановиті музиканти: сурмач Михайло Фрумкин, тромбоніст Іван Ключинский, саксофоніст Михайло Ланцман і інші. У ці роки в репертуарі оркестру з'являються не лише талановито оброблені А. Цфасманом танцювальні п'єси зарубіжних авторів, але і нові твори, створені їм самим. Серед них — фокстрот «Звуки джазу», оригінально Цфасманом, що інструментує, жартівлива пісня на вірші В. Трофімова «Невдале побачення», що відразу завоювала надзвичайну популярність, і багато інших. У усіх цих п'єсах Цфасман виступив і як самобутній аранжувальник і диригент, і як піаніст-віртуоз.

Широку популярність принесли оркестру грамофонні записи, що розходилися по країні величезними накладами. На пластинки потрапляло усе краще, що виконувалося оркестром: танцювальні п'єси, естрадні пісні в танцювальних ритмах, виконані солістами оркестру Павлом Михайловим, а пізніше — Руженой Сикорой, Іваном Шмелевым, Єфремом Флаксом...

На пластинки Цфасман записує власні танцювальні п'єси і оброблені їм мелодія, виступаючи в них як соліст-піаніст. Цфасман створив оригінальний, властивий тільки йому стиль виконання, в якому гостра ритмічність поєднується з віртуозною пианистическим майстерністю, у той час ніким не перевершеним.

У 1939 році Цфасман очолив джаз-оркестр Всесоюзного радіокомітету. Тут під його керівництвом були виконані десятки естрадних пісень, оркестрових п'єс, танців. «Джаз-оркестр Всесоюзного радіокомітету вніс значний вклад в створення самобутнього інтонаційно нового типу джазової музики, — відмітив в книзі »Радянський джаз« А. Баташев, — саме в цьому оркестрі почало складатися нове музичне мислення, на основі якого пізніше, у кінці 50-х років, сформувався виконавський стиль нового покоління радянських джазових музикантів».

У 1942 році джаз Всесоюзного радіокомітету, очолюваний А. Н. Цфасманом, виїжджає на Західний фронт. Більше 90 концертів дали за два місяці музиканти. «У наших програмах, — згадував Олександр Наумович, — головне місце займали тоді популярні пісні радянських композиторів. Найживіший відгук знаходили вони в серцях бійців. І ми розуміли, як потрібні були ці пісні на фронті».

У післявоєнні роки Цфасман створює музику до багатьох кінофільмів і театральних постановок. Успішно продовжує працювати він і в області естрадної музики. «Ми, композитори, — говорив Олександр Наумович, — повинні прагнути писати таку музику, яка б чіпала і хвилювала своєю задушевністю, захоплювала і веселила темпераментом, вигадкою, пустощами».

 Мистецтво А. Н. Цфасмана незмінно привертало увагу любителів естрадної і джазової музики. Це талант яскравий, оригінальний що рівно розкривається і в його виконавській і в композиторській творчості. Широко освічений, вдумливий і постійно шукаючий музикант, він прекрасно відчував сучасність.

"Мене незмінно захоплює в нім невичерпний запас енергії, творчої вигадки, винахідливості, — говорив композитор Андрій Эшпай, — причому Цфасман завжди залишається Цфасманом, ні на кого не схожим, самобутнім виконавцем. Тут позначається і велика культура, блискуча майстерність (ще б, школа Блуменфельда!) і захопленість мистецтвом".

1

"Неудачное свидание"
Фокстрот
Муз. А. Цфасмана
Сл. В. Трофимова
Джаз-оркестр п/у Александра Цфасмана
5924 - 1937 г.

2

"Веселая прогулка"
Фокстрот
Эстр. орк. п/у А.Н. Цфасмана
6506 - 1938 г.

3

"Хлопок"
Блюз
Эстр. орк. п/у А. Цфасмана
8424 - 1939 г.

4

"Лунный вечер"
Аргентинское танго
Муз. А. Цфасмана
Орк. п/у В.Н. Кнушевицкого
9016 - 1939 г.

5

"Возврата нет"
Муз. Хаскина
Сл. В. Крахт
Исп. Аркадий Погодин
Джаз-орк. п/у А. Цфасмана
9202 - 1939 г.

6

"Лодочка"
Муз. А. Цфасмана
Сл. А. Лугина
Исп. П.М. Михайлов
Орк. п/у А. Цфасмана
9303 - 1939 г.

7

"Мне бесконечно жаль"
Медленный танец
Обработка А. Цфасмана
Исп. И.Д. Шмелев
Оркестр п/у А.Н. Цфасмана
12363 - 1944 г.

8

"Белая сирень"
Вальс
Муз. В.Н. Кнушевицкого
Оркестр п/у А.Н. Цфасмана
14370 - 1947 г.

9

"Полевой цветок"
Вальс
Муз. А. Цфасмана
Александр Цфасман (фортепиано)
М. Ландцман (кларнет)
Б. Фельдман (гитара)
А. Розеннассер (контрабас)
15725 - 1948 г.

10

"Радостный день"
Фокстрот
Муз. А. Цфасмана
М. Ланцман (кларнет)
В. Фельдман (гитара)
А. Розенвассер (контрабас)
15726 - 1948 г.

11

"Веселый вечер"
Быстрый танец
Муз. А. Цфасмана
Александр Цфасман (ф-но)
М. Ланцман (кларнет)
А. Кузнецов (гитара)
И. Рудаков (контрабас)
23159 - 1953 г.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

10-ка ТОП-новин
Коментар
Прослухати зірок
Пошук...
До гори